Тінь Сонця:Стежки обрію

Схований в тумані, я тебе зустріну на світанні...

Згублені, незнані стежки поведуть нас у єднанні

В безвісті часу хвилями снів...

Ми разом побачим Світ на межі

І день, що вертає всупереч ночі.

Вінчаних на кручах понад невмирущою Рікою

Сонцем над водою, Матір’ю-Землею Весняною

В безвісті часу хвилями снів заховає обрій.

Ми разом побачим Всесвіту кров:

Світла рождення всупереч ночі.

Шлях жевріє малиновою імлою,

Світло й тінь зійшлися неба сивиною.

Як ранкові роси, чистії зізнання...

Ми сплетемо долі в промені світання,

Вітру віддавши смуток очей...