Тінь Сонця:Небо

Небо опускається,

Світ поволі зменшується,

І кожен намагається голову в пісок...

Ви кричите про це, бо ви бачите це

І відчуваєте це:

Що воно стомилось.

Небо прогинається, на очах міняється,

В серцях не минає цей жалюгідний страх.

Ви кричите про це, бо ви бачите це

І відчуваєте це:

Що воно зірвалось.

Таємничість висоти, забуту в дитинстві,

Раптом стала видною знов.

І шептали мені тихо,

І шептали мені тихі голоси:

Широкий світ - згустки темряви,

Не існує ні вдиху, ані видиху.

Воістину: Ваша Величність - невелична нікому.

І тому ви кричите про це, бо ви бачите це

І відчуваєте це:

Що воно вмирає.

Воно повзе вас давити - світ змінився: небо нижче...

Воно повзе вас давити - небо падає, небо падає...