Тарас Чубай:Там, під львівським замком

Там, під Львівським замком старий дуб стояв.

Там, під Львівським замком старий дуб стояв,

А під тим дубочком партизан лежав.

Він лежить, не дише, він неначе спить.

В золотім кучері вітер шелестить.

Над ним стара мати стомлена стоїть

І до свого сина тихо говорить:

"Сину ж ти мій, сину, дитино моя,

Сину ж ти мій, сину, дитино моя,

Були б тя не вбили, якби не війна.

Було вас у батька п’ятеро синів,

Було вас у батька п’ятеро синів;

Ти був наймолодший, сину наш, Андрій.

Як ти був маленький, батько воював,

Як ти був маленький, батько воював -

Він за Україну голову поклав!"

Hе плач, стара мати – син героєм став!

Він за Україну голову поклав.