Тарас Чубай:Од вікна і до ставу...

Од вікна й до ставу, над сади і сліди,

Проспівало лютаве, із очима води.

Буде сана мосанна у майбутній землі

І слова словосяйні, що надійдуть самі.

Вже і сніг засвітив мадонни годин

І слід залишили один.

Побіжу по ньому з рушницею,

Обернеться рушниця на палицю,

Сліди заведуть у високе жито,

Буде жито поволі меншати,

А серед жита новорічна ялинка,

І я біля неї маленький.