Тарас Чубай:Над морем

В морі я хотів печаль свою втопить,

Я до моря вийшов рано - море спить.

І мені його будити стало жаль -

Залишилася мені моя печаль.

Ополудні йду до моря і здаля

Бачу, що воно сміється, як маля.

І мені його смутити стало жаль -

Залишилася мені моя печаль.

Уночі до моря знову я прибіг,

А воно ридало біля ніг моїх.

І мені його самого стало жаль -

Залишилася мені моя печаль.