Тарас Чубай:День відходить

День відходить кудись поквапившись,

Вечір, тиша, тебе нема.

І в рояля холодні клавіші,

Білі-білі немов зима.

Три зорі мов тугі бемолі,

Три тополі мов до-ре-мі.

І в тенетах німого болю

Я один при отій зимі, отій зимі.

Сині тіні в снігах митарствують,

Небо наче сріблястий грот.

Над душею всевладно царствують

Дивні очі зелених нот.

В білій тиші в лице зорію,

Кожен порух її ловлю.

І тобою забуте грію,

Захололе пташа люблю.

Три зорі мов тугі бемолі,

Три тополі мов до-ре-мі.

Три зорі мов тугі бемолі,

Три тополі мов до-ре-мі.

Три зорі мов тугі бемолі...