Скрябін:Медор

Тихо, тихо то я і не підходь заблизько

Витри соплі, дивись мені в рот

Всьо, шо зара, почуєш запиши на листок і не забудь вже

Не роби мені зле

Він був добрий, через то собі все

Носив за спиною важкий пістолет

Шоб стріляти дурних

І за то я його поважав і любив

Я був друг

Його пес Медор, шо мав очі, як кров

Білі зуби і лапи міцні, як залізо

Любив з ним гуляти, вони разом ішли

Туда, де завжди, було повно дурних

А над домом його висів прапор добра

А під домом стояв БТР і коли

Хтось наглий вилазив на голову людям, він їхав

І всі дихали легше

І сусіди і просто люди любили його

І ствердно махав головою наш бог

Як дивився на нього згори

Але та як все, то шо зле і дурне

Ніколи не спить і чекає момент

Мені тяжко казати, але треба шоб чули ви

Його давній і нібито вірний друг

Купився за гроші і зрадив

І довго не міг зрозуміти Медор

Чому йому треба сидіти в підвалі і вмер

Але то ше не всьо, десь всередині я чую, шо можу так само як він

Я тоже вже маю велику собаку і пістолет

Не роби мені зле