Мотор'ролла:Параноїдальна

Пісня гурту Мотор'ролла з альбому Тиск

Я в безодні німоті, мов безплідна, чорна тінь

Душі рвав напівживі скривджених життям створінь

Нищив все, що було свято, вени різав битим склом

І дививсь на світ розп’ято, повітря хапаючи скривавленим ротом

Болі прагнув та страждання, і кричав несамовито

Розтинаючи круг потворних бажань страхом смерті оповитий

Хай йде усе до біса, я повторюю слова і знов

Ліпше здохнуть мов гидотна криса ніж занапастити любов

Приспів:

Безодня власного "я"

Хрипить мов затравлений звір

І поглинає мене небуття

У параноїдальний мозку вир (весь куплет - 2)

Я один серед потвор химерної гри світотіні

І лягає уже сталевий затвор, щоб вибити мозги на сірі стіни

Страх заповнює кожну клітину, скляніють очі без зіниць

І я безповоротно гину, падаю у божевілля полум’я ниць

Божевілля - це коли один гинеш серед безвихіддя стін

Коли душу святу міняєш на безглузду світу пустоту

Хай йде усе до біса, я повторюю слова і знов

Ліпше здохнуть мов гидотна криса ніж занапастити любов

Приспів (2)