Ми є такі

Гетьман забувся у сні у козацькому курені.

Варта поснула вночі - сплять козаки.

А чи ми насправді дурні, а чи кимось обдурені?

А, може, заміцно спимо, бо ми є такі, бо ми є такі...

Наш кошовий отаман вчора був нами обраний

і всі ми за славу його поклали кістки.

І тими кістками Майдан триста років як вдобрений...

Та ми забули про це. Бо ми є такі. Бо ми є такі...

Ні, ми не були дурні у підпащину руськую!

Це душі скалічили нам більшовики.

Ми вкрилися шаром брехні, як риб'ячою лускою

і брешемо самі собі, бо ми є такі, бо ми є такі..

І як нас назвати людьми і як нас пробачити?!

Ми Україну свою розтягли на шматки.

І тільки й навчилися ми, що красти й пиячити.

І хто нас пробачить за те, що ми є такі? Що ми є такі...

Каже в розмові сусід, що не піде на вибори.

Хата у нього нова, грошей пачки...

І знову за нього москаль або жид нашу долю нам вибере...

І житиме сам замість нас, бо ми є такі, бо ми є такі...

Де ж ми тепер ідемо, як не бачимо обрію?

А! Підем, куди поведуть новітні панки...

І знову на шию ярмо, а чи відразу на добрива.

Та ми з вами згідні й на це. Бо ми є такі, бо ми є такі...

Гетьман забувся у сні у козацькому курені.

Варта поснула вночі - сплять козаки.

А чи ми насправді дурні, а чи ще будем обдурені?

Та, мабуть, заміцно спимо, бо ми є такі, бо ми є такі...