Клептомани

Ми всі вередуєм, що справи погані,

Шукаєм винних у тисячі бід.

А правда існує в Святому Писанні,

Вона є незмінна вже тисячі літ.

Та кожен вважає, що це не для нього,

Старі заповіти: не вбий, не вкради.

А що нас чекає без правди, без Бога?

Єдина дорога - униз до біди.

Гомосапієнс, де вій славний розум?

Чи можеш ти відповісти, що бодрого ти зробив?

Лишень для солодких трапез тобі потрібен не мозок,

Для того, щоб кістку гризти достатньо зубів.

В зубах вся сила - вона допоможе,

Моральна проблема: злодійство не гріх.

Держава навчила - кради, поки можеж,

І ми крадемо у себе самих.

Та ми так звкли, до всього байдужі,

Нема нам закону - чужого не руш.

Один десь крикне - спасіть наші душі,

І тоне в мільйонах неправедних душ.

Гомосапієнс, гомомоукраїнус,

Сьогодні ти ще не злодій, але не втрачай надій.

Ти завтра вкрадеш на примус, бо совість тепер-ка, то мінус,

Скажуть про тебе в народі - дурний.

Коли на колінах - вже нижче не впасти,

Чого ж нам журитись, що ми є такі?

Мабуть Україна від слова "украсти",

Не варто й дивитись у словники.

Немає ліків від тої зарази,

Та їх і не стане на красний нащш рід,

Ми всі є каліки кінцевої фази,

Ми клептомани, ім'я нам гнарі.