Гуд-бай, компартія!

По всій країні плачуть люди.

Безсилим болем тисне груди.

Від нас відходить в небуття

рідніша за дитя

стаття!

Гуд-бай, Компартіє, о... !

Прощай, кохана, назавжди!

Сумуємо щиро ми,

Хоча й не йшли в твої ряди!

В лихі часи тяжкої втрати

хто ж нами буде керувати?

Хто буде сунути прогрес?

і як нам бути без

КПРС?!

Гуд-бай, Компартіє, о... !

Номенклатурний апарат!

Ніколи не стрінешся,

і не повернешся назад!

Нема тебе — нема історії!

Нема бюро — немає зборів!

І ми схиляємось у горі,

горі...

Горі... !

Чао, бамбіна, сорі!